Одним із багатьох місць, де Сестри Милосердя вірні Милосердю, реалізують харизму Святого Вікентія де Поль є Одеса. Місто на півдні України, на березі Чорного моря Місто різких контрастів: з одної сторони «перлина Чорного моря», пляж, сонце, відпочинок, дорогі будинки, шикарні автомобілі, «столиця гумору», а з другого боку велика біда, багато обману, крадіжок, використання людини. Це місто, де багато шукає заробітку, але теж де багато розчарувань, нечесності. Місто, яке в своїх темних кутках ховає більше 5000 бездомних. Чому розпочинаю історію спільноти Сестер в Одесі з проблеми бездомності? Тому, що саме заради Них ми тут. Як допомогти людям, які не просто бідні, але не мають зовсім нічого? Це питання нуртує багатьох. І як одна з відповідей було прибуття Отців з Конгрегації Місії до Одеси в кінці серпня 2010 року. А вже рік пізніше, а саме 15 вересня 2011 на їх запрошення прибули Сестри Милосердя для служіння Вбогим.

Передусім в Одесі ми служимо бездомним,які обдерті геть з усього – спочатку з гідності і пошани до себе самого, а потім зі сторони найближчих, суспільства, яке найчастіше їх осуджує, або ж погорджує ними. Це служіння розпочиналося та розвивалося цікаво та дуже творчо, адже «Любов творча аж до безкінечності» (св. Вікентій де Поль). Спочатку це був автобус в якому бездомні могли з’їсти гарячий суп та отримати медичну допомогу.

На сьогоднішній день у співпраці з організацією «Деполь» маємо чудово зорганізовану допомогу. Бездомні можуть поїсти суп, а пізніше, в залежності від потреб, можуть скористатися з медичної допомоги, яка хоча й називається «першою медичною допомогою», та наші пацієнти приходять на перев’язки регулярно, аж до загоєння ран, яке може тривати пів року, а той більше. А також можуть помитися, постригтися та отримати чистий одяг на бані.

Нашою допомогою огортаємо всіх, які з різних причин не можуть піднятися, тому що перестали вірити в свої сили, бо бездомність принесла в їх життя залежність від алкоголю чи наркотиків. Досвідчуємо в нашій щоденній службі міцний крик душ, які благають про допомогу. Тому знову повстало запитання «а як далі?» Як їм допомогти піднятися? Відповіддю було нове діло Милосердя – центр реабілітації для залежних «Спільнота в діалозі». Беручи участь в зустрічах в цьому реабілітаційному центрі бачимо, як люди важко борються за свою свободу, яку відібрала в них залежність.

Окрім того допомагаємо Отцям Місіонерам при парафіях.

Оскільки розташування нашого дому сприяє відпочинку на пляжі Чорного моря, тому з радістю приймаємо дітей та молодь, а також всіх, які бажають відпочити.

Наше служіння в цьому місці є благословенням спочатку для нас. Вірні Милосердю досвідчуємо Божу Любов і Милосердя. Бачимо на конкретних історіях людей, що Господь ніколи не перестає боротися за людину, що і вона повірила в свою гідність Дитини Божої.

Дякуємо Богу, котрий багатий Милосердям спонукає нас, щоб ми відповідали на волання Вбогих.

А святий Вікентій запевняє, «що десять раз, як відвідаєш Вбогого, то десять разів зустрінеш там Ісуса».