Історія

Повна назва: Згромадження Дочок Милосердя святого Вікентія де Поль
Засновники: святий Вікентій де Поль та свята Луїза де Маріак
Місце: Париж
Дата: 29.11.1633 р.
Харизма:  Служіння Ісусу Христу в особах Вбогих в Дусі простоти, смирення та любові
Діяльність: Молитва і служіння

Історія Згромадження

Св. Вікентій де Поль (1581-1660) в своєму житті зіткнувся із справжньою духовною і матеріальною бідністю, яка торкалася особливо сільського середовища в Франції у XVII столітті. Його відкриті очі і вразливе серце спонукали його до конкретних дій. Він переконався, що справжня благодійна діяльність, щоб була ефективною, повинна втілюватись в життя через організаційні структури. Томі св. Вікентій заснував Товариство Жінок Милосердя, котрих  переконував, щоб зарадити бідності і стражданню  не  достатньо дати милостиню людині, яка потребує допомоги.  Потрібно служити їй серцем, присвятити свій час і працю власних рук.

 

В цьому часі на дорозі св. Вікентія появилася св. Луїза де Маріяк (1591-1660), яка ввійшла в працю Товариства Жінок Милосердя. Вона зуміла знайти безпосередній контакт з вбогими. До св. Луїзи долучилася сільська дівчина – Маргарита Назо, яка відкрила в собі покликання до служіння бідним. Правду кажучи, Маргарита померла перед повстанням Згромадження Дочок Милосердя,  але св. Вікентій називав її першою Дочкою Милосердя. Почали приходити наступні дівчата і св. Вікентій звернув увагу на необхідність  духовної і професійної підготовки цих дівчат. 29 листопада 1633 року зібрано їх разом у будинку св. Луїзи. Ця дата вважається початком заснування Згромадження Дочок Милосердя. Перші сестри відвідували вбогих хворих  в їх помешканнях. Пізніше почали вчити дітей в безплатних школах. Потім зайнялися  покинутими дітьми, розпочали службу в лікарнях, в в’язницях, в будинках людей похилого віку і займалися пораненими солдатами. У 1660 році (рік смерті засновників) близько 160 сестер працювало в шістдесяти спільнотах в Парижі і за його межами.

 

Від самого початку святі Засновники прищепили Дочкам Милосердя любов до Марії Діви. Св. Луїза віддала нове Згромадження під Її особливу опіку. Виняткове значення в історії Згромадження мав рік 1830. Сестра Катерина Лябуре (1806-1876) мала об’явлення Непорочної Діви Марії, яка передала їй медальйон, названий пізніше – чудотворним. Це підсилило культ Марії, прискорило оголошення догмату про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії, повстання групи Дітей та Молоді Марії, передусім, бурхливий розвиток Згромадження. Кількість сестер зростала і утворювались нові спільноти. У 1880 році сестри  працювали в двадцяти чотирьох країнах на п’яти континентах. Найбільший розвиток Згромадження осягнуло  в 1960 році. Нині Дочки Милосердя служать Вбогим в 91 країнах в понад двох тисяч спільнот.