Цього року в нашій парафії відбулися традиційні зустрічі для хворих з нагоди Всесвітнього дня хворого. Наші парафіяни похилого віку, які за станом здоров’я не можуть регулярно приходити на Службу Божу цього дня, мають можливість зустрітися на Святій Месі, прийняти таїнство Єлеопомазання та поспілкуватися. Службу Божу чудовим співом супроводжував наш костельний хор.

Перша зустріч відбулася 9 лютого в Сторожинці, на яку зібралося 30 осіб. Її підготувала група АІС разом з Вікентійською Марійною Молоддю. Після Служби Божої молодь представила сценку під назвою «Дари Азіза». В ній вони показали історію четвертого мудреця, який не встиг відправитися з караваном мудреців, котрі поклонилися Ісусові у Віфлеємі, і потім все життя шукав Ісуса, щоб принести Йому свої дари. Мандруючи від міста до міста в пошуках свого Царя, він творив добро і допомагав потребуючим, які виявилися уособленням самого Ісуса. Частуючись гостинцями, присутні парафіяни поважного віку змогли поспілкуватися, згадати «старі добрі часи» та заспівати наших народних пісень.

Друга зустріч відбулася в селі Панка, на якій також були присутні наші парафіяни з села Лукавці Кіцманського району. Тепер усіх учасників було 46 чоловік. Цю зустріч підготувала група АІС з Панки. Після служби група АІС пригостила всіх присутніх смачними голубцями та пампушками. Отримавши духовну і тілесну поживу, наші поважні гості споглядали чудовий концерт, родзинкою якого були різні гумористичні сцени,автором яких стало життя. Сюжетом сценок були зустрічі з кумами, відвідини лікарні, запальні танці та веселі співи, до яких з великою радістю приєднувалися наші гості – бабусі і дідусі.  В кінці зустрічі як і завжди, відбулася безпрограшна лотерея. Усі запрошені поверталися додому з подаруночками та щасливими усмішками на обличчях.

Члени групи АІС ще раз продемонстрували, наскільки любов до ближнього може бути багатоликою й креативною. Спостерігаючи за їхньою працею і бажанням творити добро, згадуються слова святого Вікентія, що «любов є безкінечно творчою». Саме така любов дарує радість і малює усмішку на обличчях людей, які з огляду на свій вік та хворобу, рідко переживають такі почуття.

Нехай Господь Бог винагородить всіх, хто долучився до підготовки цих зустрічей, щоб подарувати стареньким трохи радості, відчути себе незабутими і щасливими,  дати можливість зустрітися й поспілкуватися один з одним. Особлива подяка нашим отцям Миколі та Василю за найбільший дар, який можна отримати на землі, за зустріч з Ісусом у Святому Причасті і таїнстві хворих.

Сестра Мар’яна Агаларова ДМ