Випадкових зустрічей на світі не буває …

Ми чомусь є потрібні один одному …

Один немов ангел нам допомагає, другого ми щиро підтримуємо …

Будь прославлений, Господи, за Ті особи, котрих ставиш на нашій дорозі …

Десять років тому розпочалася моя «пригода» з Ісусом, згадує Франциска, однак цілий час я шукала сенсу життя …

Одного дня, коли я готувалася до занять зі студентами, в кімнаті працював телевізор. Не знаю, як це трапилося, на екрані появилася адреса нововідкритої Каплиці і запрошення на Святу Месу.

Я вирішила піти і попросити про Хрещення. Священник, якого я зустріла, пояснив, що мене чекає етап дволітнього приготування.

Я вийшла … щоб повернутися через декілька років …

Я прийняла таїнство Хрещення, пізніше вступила до світського Ордену святого Франциска. Я була цілий час в пошуках, щоб після лекцій на університеті, ще більше посвятити свій час ближньому … На початку, будучи волонтером, я відвідувала в лікарні поранених  солдат, пізніше мені довірено опіку над одним лежачим … З часом я почала збирати продукти харчування для людей, котрі знаходилися в зоні воєнних дій.

Моїм прагненням було служити «молодим на першій лінії фронту», підтримуючи їх молитвою та своєю присутністю … Це прагнення «привело» мене до дитячого центру «Ковчег» …

І ось я тут знову і знов …

Хтось написав: «Правдива величність виражається в простоті». Франциска є віддзеркаленням цих слів. З простотою виконує найпростіші праці, шукає способів, щоб допомогти іншим, а при цьому всьому є завжди усміхнена, вільна і повна доброти … Зустріч з Ісусом – це єдина відповідь, яка пояснює її новий спосіб життя …

«Я маю дуже побожну Маму, згадую її, стоячу на колінах і з Розарієм в руках …»

Спогади Янека

До сьомого класу я був непоганим міністрантом, бувало, що я ходив на Святу Месу посеред тижня. Коли я виїхав з родинного дому до «великого» міста, тоді згасла моя ревність … я почав все рідше ходити на Святу месу і це виникало лише з традиції. Практично я перестав молитися, мене щораз більше втягували азартні ігри. Це тривало якийсь час. Я хотів з цим покінчити, але я не мав сили … а Ісус невпинно мене шукав…

Навчання закінчилося, почався етап пошуку роботи …

Хтось мені запропонував, щоб я допоміг відремонтувати будинок для дітей в зоні АТО …

Я вагався, але вкінці поїхав зі своїм братом. Після закінчення роботи, ми повернулися додому, але щось змінилося. Я не міг вже жити інакше і … повернувся в зону АТО. На даний час я вирішив провести тут рік. Думаю, що Ісус послужився однією волонтеркою, щоб показати мені на чому полягає «бути для інших» …

Янек «дозволив» Ісусові віднайтися …

Його щирість, доброта, жертовність, не зневажаючи на виснаження, надали йому прізвисько улюбленого учня Ісуса …

 

Cестра милосердя