Роздуми над тайнами розарію з бл. с. Мартою Вєцкою

ЧАСТИНА I – РАДІСНА

Благовіщення

В моменті благовіщення Марія почула від Ангела: Радуйся, благодатна, Господь з тобою! (Лк. 1,30). Не знаємо, що відбувалося в серці Марії, але знаємо її відповідь, яку повторюємо з великим захопленням: Ось я Господня слугиня: нехай буде мені по твоєму слову! (Лк. 1,38).

За Її прикладом, багато людей відповіло Богу подібним чином, серед них також Блаженна сестра Марта Вєцка. В пам’ятній книзі залишила такий запис: В хвилині, коли я почула, що маю вдягнути сукню Дочок Милосердя, подумала собі, що Господь виконав моє прагнення, про яке я мріяла від моєї молодості і відчула в своєму серці радість разом з великою вдячністю і любов’ю до Бога, котрий мене не гідну обдарував такою великою благодаттю, що за допомогою буду мати щастя працювати в Згромадженні на Його славу і блага моїх ближніх. Відповідь людини завжди залишається лише ВІДПОВІДДЮ. Першим завжди запрошує і кличе Бог, котрий на святому хрещенні дав нам благодать бути Його дітьми. Радість і сенс життя випливає з відповіді, яку ми даємо Богові, з нашого «ТАК». Дивлячись на Марію і сестру Марту задаймо собі питання: Як я кожний день відповідаю Богові на Його заклик.

Відвідини Святої Єлизавети

Марія зібравшись, пускається швидко в дорогу. Долає важку і небезпечну подорож, щоб служити своїй родичці Єлизаветі. Віддано виконує те, що сказала Богові під час Благовіщення, називаючи себе Господньою слугинею. Хоче пожертвувати не тільки свою допомогу, але йде щоб занести їм Ісуса. Тому чує від святої Єлизавети: І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? (Лк. 1,43).

Сестра Марта, так як Марія, хотіла не тільки допомагати, перев’язувати рани чи подавати ліки, хотіла наближати людей до Бога. Коли як медсестра виконала всі необхідні процедури біля хворих, тоді робила це одне… виймала розарій, ставала на коліна біля ліжка хворого і починала молитися. Вкладала йому в руку Чудотворний Медальйон з зображенням Непорочної – щиро вірила словам Марії, які вона сказала сестрі Катерині: Особи, які будуть його носити отримають багато благодатей.

Розважаючи цю таємницю, просімо Марію, щоб ми за прикладом сестри Марти, не затримувалися тільки на матеріальній допомозі, але щоб ми разом з нею несли їм Ісуса, за допомогою добрих слів, пожертвуваний їм час та спільну молитву.

 Народження Ісуса Христа

         Я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу (Лк. 2,10). Ці слова почули пастухи від ангела, який звістив їм про народження Ісуса. Справжня радість випливає з того, що маємо Ісуса. Таку радість дає віра в Предвічного Бога, котрий народився, як Спаситель.

Хто може зрозуміти це щастя, яке дає єдність з Нареченим. Це є найдорожчим над усім що є в на землі і в небі. Цих кілька слів про моє щастя без сумніву вистачить.  Мій милий є мій, а я вся Його. Щоб тільки, як найшвидше могла поєднатися з Ним в небі. Для сестри Марти Різдво Христове тривало безперервно. Ісус котрого вона вибрала і покохала, постійно заново народжувався в її серці через бажання з’єднатися з Ним.

В цій таємниці, просімо сестру Марту, щоб випросила нам бажання кожного дня перебувати в єдності з Богом, бо як каже святий Августин: Неспокійним є серце людини, доки не спочине в Богові.

 

Жертвування Ісуса в храмі

Марія все своє життя віддала Богові, щоб Він міг в ньому діяти. Будучи слухняною словам написаним Господньому Законі: Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві (Лк. 2, 23), пожертвувала в храмі те що мла найдорожче, найцінніший скарб – свого первородного Сина.

Сестра Марта розуміла, що для матері означає така жертва, коли мусить віддати своє дитя Богові, тому пояснює своїм батькам, яка честь їх спіткала:

Що ціннішого і милішого може віддати Богові матір від власного дитя, яке скільки коштувало їй. Тому Дорогі батьки, а особливо люба Мамо, не засмучуйся, адже Бог піклується про Твоє дитя.

В цій таємниці, довіряймо заступництву Марії і Сестри Марти всіх матерів священиків і богопосвячених осіб, а також тих котрі не хочуть  пожертвувати Богові своїх дітей і перешкоджають їм реалізації покликання.

 

Знайдення Ісуса в храмі

Після трьох денних пошуків, які закінчилися знайденням Ісуса в храмі, Марія спитала: Дитино, чому ти це так зробив нам? (Лк. 2,48).

Ми також шукаємо Ісуса, тому що шукаємо Великої Любові, потреба якої є вписана в наших серцях. Шукала і кликала Його також Сестра Марта:

О мій Єдиний, де Ти вкрив Себе?

Ніде, ох ніде знайти Тебе не можу.

Шукаю на землі, шукаю серцем в небі

І всюди відчуваю лише жаль і тривогу.

Віруюча людина ніколи не буде позбавлена надії, адже добре знає де має шукати Бога. Саме там шукала і знаходила Його Сестра Марта:

Шукати Його буду біля вівтаря,

Там Йому розповім про скорботи свого серця.

Там Його побачу, там хоч на хвилинку в житті

Потоки моїх сліз стихнуть і всохнуть.

Розважаючи цю таємницю, просімо сестру Марту, щоб наші кроки на дорозі життя завжди прямували до Ісуса в Євхаристії.