Літургійний спомин святого Франсуа Режіс Кле (9 липня)


 

Франсуа Режіс Кле народився в 1748 році в Греноблі. В 1969 році вступив до Конгрегації Місії. В 1773 році прийняв  священицькі свячення. Викладав теологію в семінарії в Аннесі і також був директором Внутрішньої семінарії в центральному домі Конгрегації. В 1791 році вирушив на місії за кордон і черезпівроку прибув до міста Макао. Тридцять років він працював у Китаї. Під часчергової хвилі переслідування християн його було заарештовано і засуджено дострати через удушення. Прийняв мученицьку смерть поблизу міста Вучанг Ку 18 лютого 1820 року.

  

Відданий Христу для євангелізації Китаю

 Святий Франсуа Режіс Кле

ЖИТТЯ

Франсуа Режіс Клет народився 19 серпня 1748 року в Греноблі (Франція) в родині Цезаря і Клавдії (дівоче прізвище Боркві). Таїнство хрещення отримав 20 серпня 1748 року в храмі св. Людовіка в Греноблі. Це була християнська, повна достоїнств родина, яка займалася торгівлею. Франсуа був десятим серед п’ятнадцяти дітей. Його сестра Марія Анна стала кармеліткою, а один з його братів став картузіаном. Також багато інших з його родини посвятили своє життя Богу. Франсуа Клет, з волі батьків розпочав науку в єзуїтському колегіумі в Греноблі, а від 1763 року продовжував її в малій семінарії Ораторіянців. В цьому часі відкрив покликання до духовного життя.

Теологічну науку розпочав в великій семінарії в Ораторіанців в Греноблі. Під впливом проголошування місій, які проводили отці Місіонери, Франсуа вирішує вступити до Місійної Конгрегації св. Вікентія де Поль. Залишає семінарію Ораторіанців і 6 березня 1769 року вступає в семінарію Місійної Конгрегації в Ліоні. Святі обітниці склав 18 березня 1771 року. З рук єпископа Брона 17 березня 1773 року отримує священицькі свячення.

Від березня до грудня 1773 року о. Франциск Клет працює в Ліоні. В кінці 1773 року починає працювати в м.Аннесі́. Тут в дієцезіяльній семінарії працює 15 років викладачем моральної теології. Був дуже покірним та талановитим професором. З огляду на його знання та ерудицію, його називали „живою бібліотекою”. В 1778 році, як делегат Ліонської провінції, їде до Парижу на Конвент, на котрому мали обрати наступного генерального настоятеля, після смерті о.Антонія Жакіра. Вибраний на цей пост о.Жан Фелікс де ля Гард, призначає о.Франсуа Режіс Клета директором семінарії Місійної Конгрегації в материнському домі св. Лазаря в Парижі. Не довго він працював у спокої. 12 липня 1789 року з 4 тисяч грабіжників пограбували дім св. Лазаря. Грабували та нищили все, все устаткування дому, бібліотеки та аптеки. Священики та семінаристи змогли втекти (частина з них укрилася в домі св. Фірмена).

Генеральний настоятель – о.Жан, передбачуючи репресії Згромадження в Франції, постановляє головні зусилля Конгрегації скерувати на місії за кордоном, а особливо в Китаї. Отець Франсуа Клет багато разів просить настоятеля про дозвіл виїзду до Китаю, і отримує його в 1791 році. 2 квітня 1791 року з Бретонського порту Лор’я́н вирушає в далеку дорогу.

Через пів року прибуває до Макао. Тут кілька місяців вивчав місцеві традиції і китайську мову, після чого частково на човні, а в більшості пішком йде біля 800 кілометрів до Наньчан, столиці провінції Цзянсі, де мав заступити ув’язненого французького єзуїта. Прийняв ім’я Лю Ху-цзи. Він мав добре здоров’я, і це позволяло йому багато подорожувати пішки, щоб відвідувати християн розселених на великих територіях. Провадить важку та знесилюючу місіонерську працю. Під кінець 1793 року покидає цю місцевість і вирушає до провінції Хугуан, в котрій провів останні 27 років свого життя. Це буде 27 років упорної та незламної праці о.Клета за душі Китайців. Є це час в котрому переживає періоди радості, смутку та сумнівів, щоб під кінець свого життя пережити даний йому від Бога дар мучеництва, а в цілому період хвали. Після смерті о.Аубіна 4 липня 1795 року о.Франсуа призначають настоятелем дому в Ку-чунг, та прокуратором місії в Хугуан. Виконував цю функцію в дусі св.Вікентія де Поль. Список його місіонерських та апостольських досягнень є довгим, але привертає увагу його невпинна праця в справі хрещення смертельно хворих немовлят. Батьки викидали цих дітей, і в цей спосіб віддавали їх на смерть. Діючи в праці Святого Дитятка Ісуса, о.Франсуа Клет робив все, щоб як найбільше цих дітей перед смертю було охрещено.

В 1794 році імператор Цяньлун видав декрет, який забороняв практикування християнства. Європейців, які проголошували Євангеліє засуджували на смерть. Ситуацію погіршував той факт, що всюди появлялися банди, які виступали проти влади імператора, але які з однаковою агресією боролися проти християн. Багато священиків ув’язнювали або вбивали без суду. Також і о.Франсуа мусив багато скриватися і багато разів тільки чудом уникав арешту.

І на кінець, зраджений християнином, який покинув віру, 16 червня 1819 року його було заарештовано і запроваджено до Наньян. Він пройшов довгу, обтяжливу та болючу дорогу по китайських судах. Незважаючи на свій 72 літній вік, у в’язниці, дуже терплячи, зносячи зневаги та образи, забуває про свої недуги, потішає християнських спів-в’язнів, заохочує їх до мужності і витривалості в службі Ісусу. Після півтора років його ув’язнення з Пекіну приходить вирок засуджуючий його на смерть через удушення. Вирок було виконано 18 лютого 1820 року поблизу міста Вучанг Ку. Його тіло було поховано в Китаї, звідки в 1869 році перевезено до Франції і там перепоховано в центральному домі Отців Місіонерів в Парижі. Беатифікував його папа Леон ХІІІ 27 травня 1900 року, а канонізував його папа Іоанн Павло ІІ 1 жовтня 2000 року.

 

 

© Література: „Dziedzictwo – Święci i Błogosławieni Rodziny Wincentyńskiej” Alberto Vernaschi CM, Tłumaczenie z języka włoskiego Ks. Władysław Bomba CM, Kraków: Wydawnictwo Instytutu Teologicznego Księży Misjonarzy, cop. 2008.