Очікуючи на народження Ісуса, прославляймо Матір Божу разом зі святою Луїзою де Маріяк.

 

Свята Луїза вважала, що кожен християнин повинен всім серцем любити Марію
і віддавати Їй належну шану через Її велику гідність Матері Божої. Луїза переймалася тим, що її розум не може пояснити світові те, що Господь дав їй пізнати  наскільки величною і достойною пошани є Марія.

В своїх нотатках вона написала: «Якщо вибраний народ так глибоко шанував
Мойсея, через котрого отримав заповіді як знак розпізнавання Божої волі, то як же я повинна шанувати і любити Тебе, котра народила Бога – Людину, через Котрого прийшов до нас закон любові. Прагну проголошувати Твою славу і допомагати іншим пізнавати Твою велич, щоб вони віддавались Твоєму Материнському заступництву перед Богом».

Луїза, як жінка і матір,  керує свій погляд на Марію, як на Жінку вибрану Богом –  на Матір Його Сина. Це споглядання на Марію породжує в її серці молитву вдячності до Бога, прославляючи Його за те, що вибрав Марію: Мій Боже, будь прославлений на віки за те, що Ти вибрав Пресвяту Діву. Чи сатана не заслуговує на остаточне осудження ? Ти у своїй всемогутності послужився слабкою жінкою, щоб згідно з Твоєю обітницею розчавити його голову. Для цього Ти потребував Пречистої Діви, щоб в Ній утворити тіло твого найдорожчого Сина.

В одному з листів Луїза пише про певну молитву, котру дуже любить. Цією  молитвою вона прославляє час формування тіла Ісуса напротязі дев’яти місяців, коли Марія носила Бога в своєму лоні. Для прославлення прихованого життя нашого Господа під час Його перебування в лоні Пресвятої Діви, а також щоб виразити своє захоплення з того щастя, яке мала Марія протягом цих дев’яти місяців, буду молитися трьома малими зернятками розарію, щоб прославити Марію як Дочку Отця,  Матір Сина і Наречену Святого Духа.

Луїза була глибоко переконана, що  велика гідність Марії зобов’язує нас до того, щоб кожного дня віддавати Їй належну пошану. Вшановувати Марію ми можемо, якщо згідно з навчанням  Церкви, будемо разом з усіма віруючими прославляти Матір Божу у визначені Церквою дні або періоди. Під час адвенту ми повинні з радістю прославляти Бога за те, що в лоні Марії відбулося поєднання Божої і людської природи. Свята Луїза була переконана, що тоді, коли ми будемо вдячні Богові за всі благодаті, отримані завдяки Втіленню Божого Сина, коли будемо брати приклад з  життя Ісуса Христа, саме тоді ми помітимо те, що всі благодаті які ми отримали від Бога, ми отримали  завдяки Марії. Ось чому нам потрібно любити Марію. Намагаймося вдивлятись в Її життя і поведінку, наслідуючи чесноти Діви Марії.

Свята вважала, що потрібно в першу чергу брати приклад зі смирення Діви Марії, адже завдяки цій чесноті Господь вчинив Їй великі речі. Луїза закликала перших Дочок Милосердя, так само як сьогодні напевно закликала б кожного з нас, кажучи: «будьмо готовими до жертв, так як Марія. Їй як пречистій, смиренній і повній жертовної любові віддаймо усі свої вчинки, щоб Вона віддавала їх своєму Синові. Таким чином, ми будемо гідно вшановувати Діву Марію».

Луїза вважала, що Марія, приймаючи Боже Слово, котре стало Тілом, приймає також і смирення Бога та ним наповнюється.  Роздумуючи над покорою Марії, Луїза звертається до Марії з такими словами: «Твоя велика покора постійно усвідомлює Тобі  ті речі, які Бог вчинив для Тебе, а також те, Ким Ти була для Нього». Луїза дивиться на Марію як на Матір, котра повністю віддає Себе для того, щоб Її Син міг виконати свою місію на землі. Вона погоджується вірно йти за Ним, не розуміючи Його діянь,  і приймає усі страждання, з якими зустрічається. Після першого «так», сказаного Марією, було багато інших «так». Матір Божа все своє життя приймала і виконувала Божу волю і таким чином виконала свою місію. Луїза захоплювалася тим, як Матір Божа була цілковито віддана Богові і цілим серцем прагнула  виконувати Божу волю так, як Марія. Свята передавала це прагнення сестрам і закликала їх кажучи:

«Кожного дня просімо Пресвяту Діву, щоб допомагала нам служити Богові, щоб ми виконували Божу волю з такою самою відданістю і смиренням, як Вона її виконувала».

Свята Луїза розуміла, що ми потребуємо допомоги Матері Божої, щоб подобатись Богові, вірно виконувати Його волю і осягнути святість, тому вона вирішила  цілковито віддатись під опіку Матері Божій.  Луїза просила Марію кажучи: «Належу до Тебе Пресвята Діво, щоб ще досконаліше належати до Бога. Навчи мене брати приклад з Твого святого життя у виконанні всього того, чого Бог очікує від мене. Ти знаєш мою слабкість, бачиш моє серце. Підтримуй мене своїми молитвами ».

Луїза вдивлялася  в Марію, щоб навчитися від Неї, як зробити зі свого життя один акт любові до Бога і перетворити його на завдання усього свого  життя. Дивлячись разом зі Святою Луїзою на Марію, котра цілковито віддала себе Богові, повторімо за нею молитву, якою вона зверталася до Матері Божої:

«Прийми мої прохання і мої молитви разом з моїм серцем, котре Тобі цілковито віддаю, щоб прославляти Бога за те, що вибрав Тебе на Матір для свого Сина. (…) Яким щасливим було Твоє серце, сповнене любові. Нехай на віки буде прославлена Твоя прекрасна душа, вибрана серед тисяч мільйонів за те, що вона цілковито належала до Бога».

Нехай свята Луїза, котра втішається присутністю Діви Марії на небесах, випросить для всіх нас благодать вірного наслідування Матері Божої.

Переживаючи адвент 2017 року, задаймо собі питання, яке колись задала собі Луїза: «О святий час благодаті, чому ти не будиш в наших серцях радість? Чому нам не вистачає того, щоб ми з любові віддали своє життя доброму Богові?»А відповідь на ці питання нехай приготує нас до зустрічі з маленьким Ісусом, який з любові до нас прийшов на землю.

c. Мар’яна Агаларова