« Споглядати Ісуса, присутнього у тому, що спотворено…»  ( м. Свалява )

Ці слова з листа на Адвент Генерального Отця Томажа Мавріч стали реальністю для нас, сестер  в останній період нашого служіння вбогим психічно –хворим жінкам – матері і доньки, які жили в важких умовах без тепла і води .  81 річна мама Дарʾя, лежача вже другий рік, якою опікувалася 59 річна донька Анна. Люди міста їх оминали, бо зовнішня поведінка наших вбогих була груба . До дому не впускали нікого, підозрювали про крадіжки. Навіть соціальна служба міста хотіла надати поміч, але і їм не довіряли.

Так як спотворена ікона Звенигорського Спасителя, так і наші вбогі носять в собі спотворене обличчя.  За словами Вікентія, який нас закликає повернути медальйон і « побачите у світлі віри, що Син Божий, який хотів бути бідним , представлений нам цими бідними людьми…»

І справді, Бог відкрив нам дорогу до їхніх сердець. Вони нам довіряли і відкрили двері.  Донька Анна важко захворіла , потребувала повної опіки: нагодувати, помити, переодягнути…  У співпраці з Товариством св. Вікентія кожного дня 2-3 години ми служили цим немічним жінкам. Через новенну  до Діви Марії Чудотворного Медальйону, яку ми молилися,  Бог  прийшов  у їхні душі в Таїнстві Покаяння, Єлеопомазання та св. Причастя, звільнивши від магії. 8 грудня наша зустріч з живою дочкою Анною була останньою. Бог покликав її до себе . Віримо , що через заступництво Непорочної Діви Марії та св. Йосифа, якому присвячений цей рік, обличчя нашої убогої Анни споглядає та прославляє велич Бога за Його милосердя.

Дякуємо Богу за це служіння, нехай цей досвід споглядання Ісуса, спотвореного в обличчях наших убогих, провадить нашу місію в Сваляві дорогою Адвенту – радісної зустрічі з Христом у славі.

                                                     Дочки Милосердя св. Вікентія де Поль м. Свалява