16 червня 2019 року римсько-католицька громада с. Драчино разом з усіма присутніми гостями з Польщі, Угорщини, Німеччини, Ужгорода, Мукачева, Сваляви, Підполоззя та навколишніх сіл прославляла Триєдиного Бога за відбудований храм, який освятив архиєпископ Мечислав Мокшицький із Львова в присутності нашого єпископа Антала Майнека.

Урочистою процесією під радісний спів «Великий Боже…» вірники ввійшли у новий храм, який відкрив митрополит Мечислав. Незважаючи на велику спеку, всі присутні з великою радістю, вдячністю і жертовністю перебували на Св. Месі, слухаючи кожне слово, яке лунало у день консекрації. Під час Літургії Слова о. Антоній дуже зворушливо читав Євангеліє, зупиняючись на словах «Зруйнуйте цей храм і я його… поставлю». Це було ключове Слово, через яке до нас промовляв Бог. Це була обітниця Бога, яка збулася саме у цей день для громади с. Драчино і всіх тих, які були присутні у новозбудованому храмі. Все, що Бог говорить і обіцяє, – здійснюється. І саме це хочу засвідчити.

Нелегкий шлях пройшла Драчинська спільнота, виходячи з Вавилонської неволі – комуністичного режиму, який носив у собі біблійний образ Навуходоносора – вавилонського царя, зруйнувавши цей храм Божий.

У 2004 році на Великдень я вперше зустріла цю спільноту на цвинтарі з великодніми кошиками, яка зібралася на місці знищеного храму. Це місце було спустошене, у серці громади відчувалася велика пустка і болюча згадка про руйнування цього храму. Їхньою метою було освячення великодніх страв. І в цю мить промайнула у мене думка – цей зруйнований храм чекає на своє воскресіння.

З жовтня 2004 року, дякуючи дирекції школи, я отримала позитивну відповідь почати вчити у школі уроки катехези. А після уроків разом з дітьми приходила на місце зруйнованого храму молитися до Діви Марії – Цариці розарію. Ці діти з чистими серцями не тільки пізнали правду про цей зруйнований храм, але й ішли до невидимого храму, якого вони вже бачили у своїх прагненнях і мріях.
Приходячи на це місце, я побачила ще один символічний образ – біля цвинтаря знаходилася ферма для овець. Це був колишній парафіяльний дім, де колись жив священник.

Слова Ісуса лунали: «Я – Добрий пастир,….. вони почують мій голос» (Йн 10,11а ; 16б) І вони почули. 20 травня 2006 року приміщення школи стає і храмом Божим, де о. Іштван Погань відправляв першу Святу Месу. Так поступово відновлювався храм Божий в серцях драчинців, беручи участь у Євхаристійній Жертві Христа.

17 червня 2006 року естафету прийняв о. Роберт Новак, який служив тут Св. Месу. У день храмового свята Пресвятої Трійці Євхаристія відправлялася на місці зруйнованого храму.

7 травня 2009 році здійснилось велике прагнення драчинців віднайти фундамент храму. І вони його знайшли з допомогою свалявських вірників. Знайдений був і жертовник – вівтар, який є доказом, що тут є сенс всіх наших жертв. Бо Христос – фундамент нашого життя і через Його Жертву всі наші жертви освячуються на вівтарі під час Св. Меси.

З 2009 року нашою каплицею стає приміщення мебельної фабрики, в якій майже 10 років щонеділі спільнота збиралася на Службу, відновлювалася, наверталася до Бога і зростала.

У цьому наверненні до Бога і відбудові храму, Бог посилає сучасного Езру та Неємія – отців Сальваторіанів – о. Антонія, о. Андрія і о. Томаша, через яких Бог сіяв живу віру, надію і любов у відкриті серця громади Драчина.

15 років я була свідком дороги, яку пройшла спільнота. Будуючи разом храм духовний, ми збиралися на цвинтарі, молячись молитви за померлих у листопаді, особливо за тих, які зруйнували цей храм, травневе богослужіння до Діви Марії , різдвяну новену до Пресвятої Родини, яка шукає притулок та молитви до Пресвятого Серця Ісуса були прагненням до повстання нового храму.

Пресвяте Серце Ісуса привело спільноту до повної участі у Святій Месі через Таїнства Покаяння та прийняття Св. Причастя. Завдяки о. Антонію почалися служити Св. Меси у перші п’ятниці місяця і відвідування хворих , уділяючи їм св. Таїнства.

І нарешті, 2 роки великих зусиль о. Томаша – доброго пастиря, якого слухало мале стадо громади та жертовність небайдужих людей, виявилось у плодах наново збудованого храму, в якому найбільшу славу має Пресвята Трійця. Триєдиний Бог хоче перебувати в новозбудованому храмі села Драчино, у кожній сім’ї і в кожному серці драчинців.

Тому важливі слова звернення прозвучали з уст митрополита Мечислава: «ШАНУЙТЕ ЖЕРТОВНИК , тобто вівтар, який має освячувати моє життя, життя кожного з нас, через Жертву Ісуса Христа, щоб воно приносило плоди».

 

Нехай ці слова «ШАНУЙТЕ ЖЕРТОВНИК», тобто вівтар, стануть для с. Драчино ЗАПОВІТОМ для теперішнього і майбутнього покоління, щоб завжди у цьому храмі лунала пісня прослави Пресвятій Трійці, як звучала у день консекрації новозбудованого храму:

Трійці віддаймо свій уклін: Трійці хай буде слава!

Хай лине спів з усіх сторін: Трійці хай буде слава.

с. Йоана Слов’ян, ДМ св. Вікентія де Поль
м. Свалява, 20.06.2019