• 11blogoslawieni

    БЛ. МАРК АНТОНІЙ ДУРАНДО (1801-1880)

    Марк Антоніо Дурандо народився в 1801 року в Мондові в Італії. До Конгрега¬ції Місії вступив в 1818 році. Після священицьких свячень відзначався незвич¬ною пасторальною ревністю та провадив багато парафіяльних місій. Його дуже поважали за його мудрість та життєвий досвід і багато священиків та світських осіб вибирали його собі як духовного наставника. В 1833 році він запросив до Італії Дочок Милосердя, а в 1865 році заснував Згромадження Сестер з Назарету, завданням котрих булo цілодобове служіння хворим та стражденним по їх до¬мівках. Як провінціальний настоятель, 43 роки служив туринській провінції От¬ців-Місіонерів, аж до своєї смерті. Помер в Турині 10 грудня 1880 року. 20 жовтня 2002 року папа Йоан Павло ІІ проголосив його блаженним.

  • 10blogoslawieni

    БЛ. ФРЕДЕРІК ОЗАНАМ (1813-1853)

    Фредерік Озанам народився 23 квітня 1813 року в Мілані, але все своє життя про¬жив у Франції. Належав до засновників «Конференції св. Вікентія де Поль», ство¬реної для служіння вбогим і присвячував весь свій час для її розширення. Був, навіть, її віце-президентом. Як професор Сорбони в Парижі, відзначався своєю ерудицією. Він був провідним історичним та літературним критиком Франції першої половини XIX століття. У своїй журналістській і суспільній діяльності був захисником католицького соціального вчення. Після одруження, ставши бать¬ком зі своєї родини зробив малу Церкву. Жив у глибокому з’єднанні з Богом і був прикладом християнських цінностей. Помер після довгої хвороби в Марселі 8 серпня 1853 року. Папа Йоан Павло ІІ проголосив його блаженним 22 серпня 1997 року.

  • 9blogoslawieni

    БЛЛ. ЛУЇ-ЖОЗЕФ ФРАНСУА І СПОДВИЖНИКИ (+1792)

    Сьогодні Вікентійська родина згадує блаженних Луї-Жозеф Франсуа, Жана-Анрі Ґрює, Ніколя Коліна, Жана-Шарль Карона та П’єра-Рене Роґ – священиків, котрі понесли мученицьку смерть за часів французької революції. Всі вони відмови¬лися скласти присягу на т.зв. Конституцію «Цивільний устрій духовенства», яка суперечила засадам Католицької Церкви. Так вчинила більша частина духовен¬ства і вони були змушені переховуватися. Багато священиків знайшли притулок в семінарії св. Фірмена (колишнє Collège des Bons-Enfants). 3 вересня 1792 року в Парижі революціонери напали на семінарію і вбили всіх її мешканців. 17 жовтня 1926 року Луї-Жозеф Франсуа, Жан-Анрі Ґрює та інші мученики французької революції були зачислені папою Пієм ХІ до лику блаженних.
    П’єра-Рене Роґ під час переслідувань таємно виконував священицьке служіння, після чого був схоплений і засуджений на смерть. Вирок виконали на гільйотині 3 березня 1796 року. 10 травня 1934 року папа Пій ХІ зачислив його до лику бла¬женних.

  • 8blogoslawieni

    БЛ. МІХАЕЛЬ ГЕБРЕ (1788-1855)

    Міхаель Гебре народився в 1791 році в Нефсі, що в регіоні Годжам, Ефіопія. Ви¬різнявся незвичайною інтелігентністю. Ставши коптським монахом, шукав істи¬ни життя та знайшов її сповна за допомогою Юстина де Якобіс, який в 1844 році прийняв його до лона Католицької Церкви. Коли розпочалися переслідування, то він не зрадив віру і той самий Юстин де Якобіс висвятив його на священика. В 1855 році його засудили на смерть. В очікуванні виконання вироку його закрили у в’язниці, де ослаблений попередніми катуваннями та хворобою він помер 13 липня 1855 року. Папа Пій ХІ, визнавши його незвичну вірність католицькій вірі, зачислив його до лику блаженних 3 жовтня 1926 року.

  • 7blogoslawieni

    БЛЛ. МАРІ-МАДЛЕН ФОНТЕН ТА СПОДВИЖНИЦІ (+1794

    Марі-Мадлен Фонтен, Марі-Терез Ла¬нель, Терез-Мадлен Фонту та Жанну Жерар належали до дому Згромад¬ження в Аррас. Вони присвятили своє життя убогим та були увінчані короною мучеництва під час французької революції. Після того, як вони відмовили склас-ти присягу революційній владі, їм заборонили виконувати їх служіння. Далі їх неправдиво звинуватили у тому, що вони переховують антиреволюціонерів та посадили до в’язниці. Стратили сестер 26 червня 1794 року в Камбре. В 1920 році папа Бенедикт XV зачислив їх до лику блаженних. У 2011 році до їх грона було за¬лучено блаженну Маргариту Рутан, котра прийняла мученицьку смерть в Дакс у 1794 році. Вона до кінця життя жертовно служила хворим у місцевій лікарні.

  • 6blogoslawieni

    БЛ. МАРТА ВЄЦКА (1874-1904)

    Марта Вєцка народилася 12 січня 1874 року в с. Нови Вєц на півночі Польщі у глибоко релігійній сім’ї. У 1892 році, коли Марті виповнилося 18 років, її було прийнято до постуляту Дочок Милосердя у Кракові, а вже наступного року вона працювала у Громадському шпиталі у Львові, через півтора року – у шпиталі в Підгайцях. Була відома своєю терпеливістю і безмірною добротою. З 1899 року жила в спільноті сестер у Бохні, потім – у Снятині, там теж працювала у шпиталі. Марта Вєцка не тільки несла хворим полегшення у стражданнях тіла, а й дбала про здоров’я душі своїх пацієнтів. Все життя сестри Марти рясніло вчинками любові, такою була і її смерть: сестра добровільно замість іншого працівника, молодого батька сім’ї, дезінфікувала приміщення хворої на тиф і занедужала. Відійшла до Господа 30 травня 1904 року у Снятині, її гріб відразу став місцем постійного паломництва і молитви.

  • 5blogoslawieni

    БЛ. МАРГАРИТА РУТАН (1734 – 1794)

    Маргарита Рутан народилася 23 квітня 1736 року в м. Мец, Франція. До Згромад¬ження Дочок Милосердя вступила в 1757 році в Парижі. Після новіціату була ске¬рована до праці в лікарню в м. По, де вона пропрацювала 10 років, а потім служи¬ла хворим в різних містах Франції (Агд, Отен, Брест, Бель-Іль, Фонтенбло і Труа). В 1779 р. прибула в Дакс, щоб зорганізувати працю в новій лікарні Сент-Ентоп. Зворушена кількістю дітей, які поневірялися по місту, вона створила при лікарні два класи: для дівчат і хлопців. Також розпочала доглядати за бідними молодими вагітними дівчатами, котрих батьки вигнали з дому. Під час Французької рево¬люції 24 грудня 1793 року її ув’язнили, а 9 квітня 1794 року засудили на смерть і того ж дня стратили на гільйотині. Її беатифікація відбулася 19 червня 2011 року.

  • 4blogoslawieni

    БЛ. РОЗАЛІЯ РЕНДЮ (1786- 1856)

    Сестра Розалія (Жанна-Марі) народилася 9 вересня 1786 року в селі Конфор, в департаменті Ен, Франція. З дитинства її навчали творити діла милосердя, з чого повстав в неї природній дух для служіння вбогим. Коли мала 15 років, познайо¬милася з Дочками Милосердя в лікарні в м. Же. Це був початок її покликання. 25 травня 1802 року була прийнята до новіціату в центральному домі Дочок Мило¬сердя в Парижі. Через кілька місяців її направили в район Муфетар, найбільш неблагонадійний у Парижі, в будинок, де вона прожила цілих 54 роки в турбо¬тах, втішаючи нужденних і стражденних.
    Під час революцій 1830 та 1848 років, сестра Розалія займалася всіма стражденни¬ми, до якого б соціального стану вони не належали. Дім сестер став притулком для всіх стражденних. Вона надихала на служіння убогим інших людей.
    Останні 2 роки життя вона провела в муках і сліпоті. Померла 7 лютого 1856 року. В 2003 році папа Йоан Павло ІІ зачислив її до грона блаженних.

  • 3blogoslawieni

    БЛ. ЖОЗЕФІНА НІКОЛІ (1863-1924)

    Жозефіна Ніколі народилася в 1863 році в м. Казатізма в Італії. В 1833 році всту¬пила до Згромадження Дочок Милосердя. Майже ціле життя присвятила вихо¬ванню дітей в Сардинії, а пізніше в Сассарі, котрі через убогість не могли вчи¬тися. Вона розвинула багато ініціатив на підтримку християнського розвитку молоді та активно працювала на користь бідних. Вона була прикладною за свою внутрішню радість, мудрість та справедливість. Померла 31 грудня 1924 року в Кальярі. Беатифікаційна урочистість відбулася 3 лютого 2008 року.

  • 2blogoslawieni

    БЛЛ. МАРІ-АНН ВАЙО ТА ОДИЛІЯ БАУМГАРТЕН (+1794)

    Дочки Милосердя працювали в лікарні Святого Йоана в Анже і там 1 лютого 1794 року віддали життя за віру з багатьма іншими мучениками французької революції. Обидві сестри разом із іншими дев’яноста сімома мучениками були зачислені до лику блаженних 19 лютого 1984 року папою Йоаном Павлом ІІ

  • 1

    БЛ. ЛІНДАЛВА ХУСТО ДЕ ОЛІВЕЙРА (1953-1993)

    Блаженна Ліндалва Хусто де Олівейра народилася в 1953 році у невеликій міс¬цевості Малада де Арія в Бразилії. В 1986 році була прийнята до Згромадження Дочок Милосердя, а від 1991 року працювала в притулку для старших осіб в місті Сальвадор. Присвятила їм свої сили, обдаровувала посмішкою та вміла надихати на радість життя. Її служіння було перервано молодим чоловіком, котрий хотів її змусити до гріха. Після кількох конкретних відмов, він підступно її вбив у Ве¬ликодню П’ятницю – 9 квітня 1993 року. Блаженна с. Ліндалва віддала життя задля захисту чистоти, обіцяній Богу. Її беатифікація відбулася 2 грудня 2007.